Життя складна штука і з цим не посперечаєшся. Що і як правильно робити? Як краще самоорганізуватися? Як влаштувати власне життя так, як хочеш, але щоб при тому іншим не заважати, а самому отримувати бенефіти? Питань багато, а відповідей – не завжди.
Нам здалося, що в пригоді для цього можуть стати деякі японські підходи й концепції. Ми дослідили багато, а для тебе обрали 9.
Вперед дізнаватися!
1. Ікіґай
Це японське поняття, що означає відчуття власного призначення в житті. Чому ми, говорячи про поняття «сенс життя», часто дивимося на схід? Бо в європейській екзистенціальній психології воно з’явилося тільки в XIX столітті, а термін «ікіґай» присутній в японській мові як мінімум з XIV століття.
Тож, щоб визначити свій ікіґай, тобі треба зрозуміти, що в хорошому сенсі змушує тебе прокидатися вранці та вилазити з теплого ліжка. Це не обов’язково щось дуже високе. Твій ікіґай може бути в хобі, професії або стосунках з коханим. Ідеально, щоб цією причиною було те, що тобі добре вдається, чим ти захоплюєшся і чого потребує світ довкола тебе.
2. Гарман
Це про терпеливість, витримку та самоконтроль. Гаман передбачає вміння контролювати себе під час тиску, управляти емоціями та виховувати в собі емоційну зрілість.
Це не лише про смирення, але й про вміння триматися на рівні в складних ситуаціях. І постійний пошук шляхів виходу з цих ситуацій.
3. Шіката ґа най
Це фразеологічний зворот у японській мові, що означає «нічого не поробиш». Деякі речі просто поза твоїм контролем: ти не можеш на них вплинути чи змінити, тому лишається просто прийняти і відпустити.
Змирися з тим, на що не можеш повпливати, і рухайся далі.
4. Моттайнай
Не будь марнотратним. Цей підхід, скоріше за все, з‘явився через обмеженість ресурсів Японії. Як відомо, на тамтешніх островах представлена чи не вся таблиця Менделєєва, однак у таких мізерних кількостях, що майже усі природні ресурси доводиться імпортувати.
Саме тому японці за бережне ставлення до речей, їжі та інших благ. Це і про ресайклінг, і про ремонт, і про купівлю тільки необхідного. Якщо коротко, то моттайнай це про те, щоб бачити цінність того, що тебе оточує, і не скочуватися у споживацтво під натиском трендів.
5. Вабі-сабі
Прийняття недосконалості, яке, мабуть, виникає з попереднього принципу. Ніщо не вічне, ніщо не довершене та не досконале на 100%.
Прийми власні недоліки, недоліки інших людей. Недоліки речей довкола. Знайди красу в недосконалості та сприймай себе і людей, якими вони є. А також речі, тому не прагни тільки до нового та бездоганного.
Японець, який сповідує принцип вабі-сабі, між новою прикольною чашкою та такою, яка має певну історію, відображену в щербинках та тріщинах, точно обере другу.
6. Юґен
Юґен зазвичай перекладають як «таємнича глибина». Це поняття означає красу, яку ми можемо відчувати в об’єкті, навіть якщо її не існує в буквальному сенсі цього слова і її не можна побачити візуально. Юґен – це про те, щоб не насолоджуватися поверхневою красою об’єкта перед нашими очима, а дивитися глибше, посилюючи відчуття, уявляючи приховану красу чогось.
Наприклад, дивитися на гори і милуватися не просто панорамою, а уявляти що зробило їх такими, скільки років природі довелося витратити, щоб ти міг тут і зараз це побачити…
Для відчуття юґен дуже важливе значення має уява, яка допомагає нам доповнити історію об’єкта – минулим чи майбутнім. Тож спробуй відкривати для себе витончену красу речей та довколишнього світу за межами банальної естетики та відчувати те, що неможливо описати словами. Погодься, в наш час вміння бачити таку красу дуже цінне.
7. Кайдзен
Мабуть, найвідоміший японський принцип, або ж принаймні слово, яке ти не раз чув.
Ця практика була створена для постійної оптимізації та покращення виробничих процесів, та поняття «кайдзен» вже давно використовують, говорячи про професійне і не тільки самовдосконалення. Постійне та безперервне. Сповідуючи принцип кайдзен, потрібна постійно прагнути розвитку в усіх сферах свого життя: навчатися, здобувати нові навички, пізнавати себе, зрештою, ставати кращою версією себе. Крок за кроком такі невеликі зміни накопичуються і «роблять різницю».
8. Оубайторі
Не треба порівнювати себе з іншими. Це японська ідіома, яка походить від китайського ієрогліфа для позначення чотирьох дерев, що цвітуть навесні: вишні, сливи, абрикоса та персика. Кожна квітка розквітає у свій час і цвіте по-своєму.
Тобто, це нагадування про те, що у кожного свій шлях. Тому потрібно жити своїм життям, не порівнюючи себе з іншими, а натомість цінувати власні унікальні риси та зосереджуватися на особистому зростанні.
9. Омоіярі
Цей підхід зазвичай перекладають як співпереживання, хоча насправді це поняття має глибше значення. Це симпатія та емпатія до інших, що призводить до продуманих дій відносно них. Головне в цій філософії – передбачити чиїсь потреби та завчасно їх задовольнити. Щоб практикувати омоіярі, варто поставити себе на чиєсь місце і спробувати дати цій людині те, чого вона потребує ще до того, як тебе про це попросять.
Цікаво, правда ж? Звучить доволі просто та часом очевидно. Однак, як відомо, все геніальне просте.
А от наостанок хочемо застерегти тебе ніколи не доводити себе до кароші – раптової смерті або навіть суїциду внаслідок перепрацювання чи стресу (сучасний японський уклад життя буває досить стресовим, тож для позначення такого явища вигадали спеціальне слово).