Повідомляти про хворобу пацієнта його родичам – аж ніяк не вияв турботи. Хоча в медичній практиці таке часто трапляється, і подають це саме з позиції піклування. Мовляв, рідні повинні підтримати людину. Проте існує медична таємниця, яка забороняє розголошувати інформацію про пацієнта на власний розсуд.
Перш за все, сам пацієнт повинен отримати вичерпні дані про свій діагноз, способи лікування та прогнози. Лікар не має права приховувати це від пацієнта, щоб “поберегти” його, а натомість розповісти все комусь із родичів. Уся медична та немедична інформація про пацієнта є медичною таємницею.
Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник не мають права розголошувати будь-які відомості про пацієнта, крім передбачених законом випадків.
Йдеться про такі кейси:
- якщо сам пацієнт дав на це згоду
- якщо йдеться про неповнолітніх, інформацію передають батькам, усиновлювачам чи опікунам
- бути взаємно обізнаними про стан здоров’я мають право наречені
- якщо мало місце насильство в сім’ї, інформацію передають уповноваженим органам
- відомості про психічне здоров’я людини можна передавати для надання їй медичної допомоги або для досудового розслідування
- інформацію про результати тестування на ВІЛ дозволяють повідомляти лише самій людині, однак у випадку дітей до 14 років та осіб, визнаних недієздатними, – батькам чи іншим законним представникам. Іншим третім особам – лише за рішенням суду
- інформацію про лікування у наркологічному закладі можна надавати лише правоохоронним органам у разі притягнення цієї людини до кримінальної або адміністративної відповідальності;під час судових розглядів, коли для реалізації прав потрібна інформація, яка становить об’єкт медичної таємниці та не підлягає розголошенню. Витребувати такі відомості можна в процесі розгляду справи в суді.
Як бачимо, без згоди пацієнта перелік ситуацій, в яких медична інформація може бути розголошена, дуже обмежений. Лікар може повідомити діагноз пацієнта його родичам лише зі згоди самого пацієнта.
До речі, інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта заборонено також надавати за місцем роботи або навчання. Якщо ж інформацію, що становить лікарську таємницю, використовують у навчальному процесі, науково-дослідній роботі чи для публікації у спеціальній літературі, медики повинні забезпечити анонімність пацієнта.