Тег:партнер

Отже, вийшло так, що ти щойно отримав погану новину про позитивний результат на якесь захворювання, що передається статевим шляхом. Це може бути хламідіоз, гонорея, сифіліс або щось інше. Ніхто не очікував такого повороту подій, адже у тебе, як і у багатьох інших хлопців, ймовірно, не було жодних явних симптомів. Що далі? Хороша новина полягає в тому, що бактеріальні захворювання, що передаються статевим шляхом, виліковні. Так, не в усіх випадках процес лікування простий, але якщо мова йде про гонорею, хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазму тощо, то, скоріш за все, обійдеться курсом антибіотиків, які вживають перорально. Єдине – в процесі лікування важливо не допустити легковажного ставлення, щоб не спровокувати антибіотикорезистентність. Щодо лікування сифілісу, то тут все дещо складніше, адже це захворювання лікують ін’єкційними антибіотиками. Правило, спільне для усіх цих захворювань, – повна відсутність сексу на період лікування. Повертатися до нормального сексуального життя можна лише після завершення курсу антибіотиків та лише з дозволу лікаря. Наступним кроком є інформування УСІХ партнерів, з ким ти мав секс протягом останніх трьох місяців або після останнього тестування. І викрутитися тут – не варіант, адже кожен твій партнер має право бути в курсі ситуації і, за необхідності, пройти обстеження та почати лікування. Для багатьох хлопців сповіщення когось про ІПСШ – це неабиякий психологічний виклик. Хвилюватися, відчувати сором – абсолютно нормальні реакції психіки в цій ситуації. Головне, не дати цим почуттям заглушити голос сумління і підло злитися, залишаючи в невідомості усіх тих людей, з якими в тебе був секс. Знай, що надати комусь іншому можливість піклуватися про власне здоров’я – це єдине правильне рішення.Основне завдання, яке стоїть перед тобою, – надати інформацію партнерам і переконати їх здати аналізи. А от вибір способу донесення інформації залишається за тобою, адже лише тобі оцінювати формат ваших стосунків та вирішувати, наскільки ви близькі.  Ми розкажемо про три способи:         1.       Особисто та/або телефономЯкщо це хтось, з ким ти зустрічаєшся або перебуваєш у стосунках, то особисте обговорення, мабуть, найбільш доречний спосіб повідомити новину. Принаймні, тут в тебе є найбільше маневрів донести інформацію так, щоб це не зашкодило подальшому розвитку ваших стосунків. Якщо зустріч найближчим часом неможлива, краще не зволікати і розповісти про все телефоном, використовуючи усі доступні скіли емоційного інтелекту.           2.      Повідомлення в месенджері Якщо це хтось, з ким ти просто спілкуєшся, бачився раз чи два і з ким немає особливої емоційної прив’язки, то в цьому випадку цілком згодяться правильно підібрані слова, які можна викласти в текстовому повідомленні онлайн. Тут твоя місія – донести інформацію, зробити це переконливо та лаконічно. Все інше – відповідальність людини, яка повідомлення отримає.           3.      АнонімноЯкщо ж ти не можеш впоратися зі страхом сповіщати людей самостійно, зроби це анонімно. Це все одно краще, ніж не казати взагалі.  Які ж слова підібрати?Тут важливо орієнтуватися на те, що ти знаєш про людину, і як вона може сприйняти новину. Намагайся уникати фраз «підхопив» або «захворів». Це може створити враження, що одна людина несе відповідальність за передачу інфекції, тоді як насправді тут не винен ніхто, і це може трапитися з кожним.  Є кілька способів повідомити про свій діагноз ІПСШ, не звинувачуючи:- Я сьогодні отримав позитивний результат на сифіліс. Було б круто, якби ти також перевірився, адже у нас був контакт.- У мене виявили хламідіоз. Виявляється, що в чоловіків він протікає безсимптомно. Можливо тобі також варто перевіритися?- Я щойно отримав результати аналізів. На жаль, в мене гонорея, хоча думав, що ангіна, бо декілька днів боліло горло. А як ти себе почуваєш? Май на увазі, що інформація про вірогідність виявлення ІПСШ – не буде чудовою новиною, тому добре подумай, перш ніж подавати її жартома чи саркастично. Смайли, стікери, меми та gifки також можуть задати неправильний тон.Реакція на повідомлення теж може бути різною: шок, паніка, занепокоєння, сором, провина, огида, гнів або навіть усе це разом. Поряд з цим реакція може бути й протилежною, і людина взагалі може віднестися до цього з гумором, вдячністю та співчуттям. Але як би хто не відреагував, пам’ятай: таким чином ти даєш зрозуміти, що тобі не байдуже і що це хоч і не найприємніший спосіб прояву турботи, але однозначно – відповідальний вчинок. Хіба не краще дізнатися про це якомога раніше?  Пам’ятай три речі: 1. Немає гарантії, що усі твої партнери також мають ІПСШ. Саме тому ти маєш не шокувати чи поставити перед фактом, а закликати здати тест або пройти необхідні лабораторні аналізи на бакпосів. Якщо хтось не знає, де це можна зробити, дай йому контакт свого лікаря або соціального працівника, який може допомогти з консультацією.  2. Той, з ким ти розмовлятимеш, вірогідно буде мати таку ж розмову з іншими своїми сексуальними партнерами. Тому постарайся показати правильний приклад і допоможи розібратися у всьому, якщо буде таке прохання.  3. Пам’ятай, що рано чи пізно ти можеш сам опинитися в ситуації, коли з тобою можуть вчинити так само як і ти чиниш з іншими.