Мова ворожнечі веде до насильства. Мова толерантності – до порозуміння. Гігієна мови починається саме з побутового спілкування. Тому пропонуємо розібратися, які вислови є маркером толерантності, а які стигматизують – і їх краще забути. Тож час від часу будемо ділитися з вами нашими знаннями у рубриці “Словник толерантності”.
Абревіатуру ЛГБТ+ розшифровують як лесбійки, геї, бісексуали, трансгендерні люди. Часто додають також літеру “К”, яка означає квір, або “І” для позначення терміну інтерсекс-люди. Іноді просто ставлять знак плюс наприкінці, наголошуючи, що абревіатуру можна доповнити різними поняттями.
Грубим і некоректним є термін “гомосексуалізм”. Він застарілий і негативно забарвлений, оскільки суфікс -ізм вживають на позначення хвороб. На додаток, термін “гомосексуаліст” є образливим для ЛГБТ-середовища, бо асоціюється з медичним діагнозом, який вже не існує.
Правильно казати “гомосексуальність”, “гомосексуали”, “люди гомосексуальної орієнтації”. Поширені вислови “нетрадиційна сексуальна орієнтація” чи “сексуальні меншини” є також грубою помилкою. Так само як і простонародні слова типу “рожеві”, “голубі” та “гомики”. Це евфемізми, які виникли в радянському суспільстві та мають сильний гомофобний контекст. Гомосексуальність і бісексуальність існували в усіх культурах, а отже, вони такі ж традиційні, як і гетеросексуальність.
За цією ж логікою неправильно казати “нетрадиційні сім’ї” чи “нетрадиційні відносини”. Це створює зайве розмежування та протиставлення, що щось є традиційним і правильним, а щось – нетрадиційним, чужим і ворожим. Натомість коректно казати “одностатеві сім’ї”, “гомосексуальні відносини”.
Не слід вживати і слово “натурал”, адже його антонім – “ненатурал” – також має негативний підтекст. Ці слова використовують хіба у гомофобній риториці.